І. Б .Гижа

Житомирський державний університет імені Івана Франка

ННІ іноземної філології

Канд.філ.наук, доц.. Мосейчук О. М.

РІВНІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕМФАЗИ В ЕМФАТИЧНИХ КОНСТРУКЦІЯХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЇХ ЛЕКСИКО-СЕМАНТЧИНЙИ ПОТЕНЦІАЛ

     Потреба у вивченні емфатичних конструкцій пояснюється їх винятковою роллю для реалізації комунікативної функції мови та актуалізації уваги на тих або інших деталях, а також розгляду самих зворотів як додаткового дієвого інструмента для підвищення емоційності та виразності висловлювання. Тому мета даної статті криється у дослідженні особливостей емфатичних конструкцій через призму їх лексико-семантичної обумовленості на усіх рівнях мовної структури.

     Будь-яка мова має у своєму запасі певні лексичні та граматичні засоби, які грають роль підсилення, тобто емфази. Емфаза – закономірне явище емоційно-забарвленого мовлення, що полягає у виділенні певного елемента висловлювання[2, c.75]. Емфаза припускає уявлення про деяку шкалу цінностей, і виявляється, що той стан речей, про який мовиться, можна віднести до однієї або іншої межі шкали.[4, с.43] Лексичні одиниці, значення яких включає уявлення про норму і співвідношення з деякою шкалою цінностей, легко входять в емфатичні комунікативні компоненти. Ці компоненти – це емфатичні конструкції, які визначаються як конструкції, за допомогою яких виділяють певну інформацію засобами інтенсивності та експресивності. Емфатичні компоненти проявляються на усіх рівнях мовленнях реалізуючи свій лексико-семантичний потенціал.

     Рівні мовної структури — складові частини, автономні механізми мовної системи. Кваліфікуються як підсистеми, що становлять систему мови. Кожен рівень має свій тип одиниць, свою сфе­ру мовного простору і своє функціональне навантаження. Найчастіше виділяють чотири основних рівні мовної структури: фонологічний (одиниця — фонема), морфоло­гічний (одиниця — морфема), лексичний (оди­ниця — лексема) та синтаксичний (одиниця — речення) [1, c.110].

     На даному рівні реалізація емфази забезпечується опозицією значень мовного звуку: нейтрального та емфатично маркованого. Вирізнити емфатично маркований мовний звук можна завдяки інтонації в усному та завдяки контексту або спеціальних графічних засобів у писемному мовленні. Класичним прикладом реалізації емфази на графічному рівні є звук, навмисне виділений за допомогою наголосу, а також звуконаслідування. Наприклад: Bang! Bow, wow, wow! Бах! Гуп! Бух!

     З наведеного прикладу можна зробити висновок, що використання емфази навіть на фонетичному рівні переслідує мету нав’язування своєї ідеї, формування у адресата думку згідно аргументації адресанта, підкреслення значення висловленого твердження.

     На морфологічному рівні також спостерігається відтворення емфази. Найменшою одиницею вказаного рівня є морфема – мінімальна матеріальна частина слова, наділена певним значенням: корені та афікси слова [1, c.112]. Емфаза на даному рівні представлена опозицією нейтральних та емфатично маркованих (тобто таких, що заздалегідь несуть емоційне підсилення) морфем. В обох мовах існують морфеми, які початково несуть певне значення. Наприклад такі префікси як un-, in-, dis-, не-, без- мають негативну конотацію: unfair – несправедливо. Залежно від контексту та намірів мовця ці префікси можуть бути нейтральними чи емфатично підкресленеми. Але існують і такі афікси, які від самого початку наділені емотивністю, інтенсивністю чи оціночністю. Саме такі афікси – класичний приклад відтворення емфаз на морфологічному рівні. В англійській мові такі афікси продуктивні (тобто приєднуючись до кореня вони можуть змінити приналежність слова до певної частини мови) [5, c.87], а в українській – ні: -ette, -ling, -y, -ie, -атк, -ятк, -ик, -ечк, -ичк, -ньк. Наприклад: кухонька, донечка, телятко, хлопчик, daddy, doggy, kitchenette. Очевидно, що метa вживання таких морфем – передати своє ставлення до предмету мовлення.

     Структурною одиницею лексичного рівня є лексема – слово як абстрактна структурна одиниця природної мови [1, c.115]. Як і морфема, лексема може бути нейтральною або емфатично маркованою . Наприклад слово blue має звичайне значення «блакитний», але у певному лінгвістичному оточенні це слово отримує значення «непристойний»: bluefilm/story/joke/gag. Яскравими також є наступні приклади, які мають емфатичне значення: bags! –"дарма!”,great! –"загнув!”,nuts! – "кіно”. В українській мові: скнара, переплюнути (в значенні перемогти), обкрутити (обманути). Як видно, значення лексеми може змінюватись залежно від лінгвістичного оточення.

     Наступний рівень, на якому реалізується емфаза – синтаксичний. Він, як і будь-який інший рівень мови, володіє своїм власним складом одиниць, а саме словосполученням і реченням [3; 5]. Як і одиниці попередніх мовних рівнів, словосполучення може бути емоційно маркованим, тобто є засобом вираження емфази. Це словосполучення такого типу: Dutchsoup- щось дуже легке, to pull one’s leg – зрадити когось, to pay the piper – розплачуватись за чиїсь помилки, to get one’s second wind – відкрити друге дихання. В українській мові: розбити глечика, підкласти свиню, раз плюнути тощо. На відміну від одиниць вищевказаних рівнів, словосполучення такого типу без контексту початково сприймаються через призму їх емоційного забарвлення і трактуються як ідіоми, тобто емфатично марковані одиниці синтаксичного рівня. Приклади відтворення емфазина синтаксичному рівні – це рамкові конструкції з it на початку речення: It is the sespecial properties of sound that are the subject of the present chapter. – Саме ці особливі властивості звуку стали предметом даного розділу; конденсовані відносні емфатичні конструкції з використанням сполучника What (Condensed Relative): What the Duke gave to my aunt, was a teapot. – Граф дав чайник і нічого більше та інші. В окличних реченнях висловлена думка супроводжується виявленням якихось емоцій (здивування, захоплення, радості, обурення тощо): What a pretty hat you've got! (виділено додаток з означенням до нього).- Але й гарний у тебе капелюшок! У наступному випадку акцент на логічному значенні смислового дієслова (built, а не наприклад destroyed, boughtі т.д.) досягається за допомогою емфатичного "do”,яке несе значення контрасту по відношенню до деяких загальновідомих фактів, ситуацій: JamesJ. Hilly did built the Pacific Northwest. – Джеймс Дж. Хіллі дійсно створив компанію Пасіфік Нордвест.

     Отже, виходячи з вищевказаної інформації можна сказати, що емфаза відтворюється на усіх мовленнєвих рівнях: фонологічному (одиниця — фонема), морфоло­гічному (одиниця — морфема), лексичному (оди­ниця — лексема) та синтаксичному (одиниця — речення). На кожному з цих рівнів мають місце характерні саме для даного рівня способи передачі емфази, при цьому способи передачі емфази попередніх рівнів можуть використовуватись комбіновано зі способами передачі емфази вищих рівнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Балли Ш. Французская стилистика/ Ш. Балли. – М. : 1961. – 394 c.

2. Ганич Д. І. , Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. К. : Вища школа, 1985. – 546 c.

3. Герасимова Л. Я. Усилительные наречия в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук/ Л. Я. Герасимова. – Л., 1970. – 26 с.

4.Сербиновская А.М. Обучение переводу с английского языка на русский: эмфатические конструкции. – Новочеркасск: Изд-воЮжно-российского политехнического университета, 2006. – 157 с.

5.Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / В. Н. Телия. – М. : Наука, 1986. – 141 с.

     Lexico-semantic stipulation of emphasis is realised at all the language levels: phonological, morphologial, lexical and syntactic. At all levels the emphasis realisation is provided by opposition of neutral and emotionally-marked units.It is important to mention that emphasis can be realised on the stylistic level in all the functional styles, though each style assume certain degree of expressivity. The most emphatic functional styles are belletristic and publicist, then colloquial style, the least emphatic are official and scientific papers style.